Питання, чи була термінова адміністрація Дональда Трампа корисною для інновацій у сфері платежів, не має простого відповіді «так» або «ні». Його адміністрація керувала періодом значних технологічних змін та регуляторних зрушень, залишивши після себе складне і явно змішане спадщина. Хоча було кілька високо профільних дій, спрямованих на модернізацію урядових систем та прийняття цифрових активів, інші політики створили перешкоди для конкуренції та вибору споживачів у фінансовому секторі. Оцінка його впливу вимагає збалансованого погляду як на досягнення, так і на зворотні ходи.
Історичні закони та ефективність уряду
Адміністрація Трампа активно просувала кілька ініціатив, щоб перевести федеральні платіжні системи в 21 століття. Найпомітнішим досягненням стало підписання «Акту Genius» (Genius Act), який встановив перший в історії федеральний регуляторний рамку для стабільних монет. Цей історичний закон забезпечив дуже необхідну прозорість для ринку цифрових активів, легітимізував нову форму платежів і заохотив інвестиції в блокчейн-інфраструктуру платежів. Створюючи структуроване середовище, акт мав на меті сприяти інноваціям у сфері платежів, одночасно вирішуючи проблеми стабільності та захисту споживачів.
Поряд з цим президент Трамп використав виконавчу владу, щоб прискорити власне впровадження сучасних платіжних рельсів урядом. Ранні виконавчі указы (executive order) обов'язковували відмову від паперових чеків для всіх федеральних виплат, таких як повернення податків та соціальні виплати. Цей крок ще більше просунув США на шляху до повністю цифрової платіжної екосистеми, обіцяючи більшу ефективність, швидкість та економію коштів. У символічному, але практичному кроці його адміністрація також припинила виробництво пенні, визнаючи неефективність виробництва монети, яка коштує більше, ніж її номінальна вартість. Ці дії разом узяті сигналізували про сильний верхній тиск на створення більш передової та ефективної національної платіжної інфраструктури.
Регуляторна невизначеність та ландшафт фінтеху
На противагу цим активним крокам стояла суперечлива відносини адміністрації з Бюро захисту фінансових прав споживачів (CFPB). Під час правління Трампа були зроблені спроби значно зменшити владу та фінансування агентства, з метою його можливого закриття. Хоча CFPB під час правління Байдена зібрав критику промисловості за спроби регулювати нові сервіси, такі як «Купуй зараз, платі пізніше (BNPL)» та «Доступ до заробітної плати (EWA)», його потенційне відсутність створило нову проблему: фрагментовані державні регуляції.
Без єдиного національного стандарту фінтех-компанії тепер стикаються з необхідністю навігувати по десяткам різних державних законів. Ця регуляторна невизначеність (regulatory uncertainty) підвищує витрати на дотримання нормативів та операційну складність, що потенційно гальмує саме інновації, які рухають сектор вперед. Як зазначив Алекс Брэдфорд, генеральний директор постачальника EWA Rain Technologies, навіть різні державні регуляції кращі, ніж вакуум, який може заважати відповідальному зростанню та захисту споживачів. Таким чином, позиція адміністрації створила складне середовище для гнучких фінтех-гравців, які прагнуть розширити свої сервіси на національному рівні.
Сталемат з відкритим банкінгом та зміна альянсів
Можливо, одним з найбільш серйозних зворотних хідів для інновацій у сфері платежів під час правління Трампа стала зміна курсу щодо відкритого банкінгу (open banking). Адміністрація Байдена виступала за правило, що надає споживачам більше контролю над їхніми фінансовими даними, дозволяючи їм безпечно ділитися ними з третіми додатками та сервісами. Ця політика була розроблена для посилення конкуренції, дозволяючи фінтех-компаніям створювати кращі, більш персоналізовані фінансові інструменти, які могли б конкурувати з традиційними банками.
Адміністрація Трампа зупинила цей прогрес, наказавши переписати правило. Цей крок широко вважався як бік за великими існуючими банками, які історично опірялися відкритому банкінгу та прагнули встановлювати комісії за доступ до даних. Торгових асоціацій фінтеху виступили з протестом, стверджуючи, що встановлення комісій за споживчі дані є «прямим загрозою для відповідальних інновацій, конкуренції та мільйонів американців, які покладаються на відповідальні фінтех-інструменти».
Виконання антимонопольного права та політика кредитних карт
Підхід адміністрації до потужних каркових мереж був неоднозначним. У якості кандидата Трамп здивував публіку ідеєю встановлення верхньої межі процентних ставок по кредитним карткам — популістська позиція, яка би безпосередньо викликала питання до бізнес-моделей банків-видавачів карт та їх партнерів з каркових мереж, таких як Visa та Mastercard. Однак ця пропозиція мало здобула підтримки під час його терміну правління.
Тим часом Департамент юстиції під час правління Байдена ініціював велике антимонопольне провадження (antitrust case) проти Visa, звинувачуючи компанію в утриманні незаконного монополію на ринку дебетових карт. Як буде розглядатися цей вирішальний процес у другій адміністрації Трампа, залишається відкритим питанням. Проведення або відмова від цього судового процесу буде критичним показником того, чи будуть політики адміністрації в кінцевому підсумку сприяти руйнуванню встановлених гігантів платежів або посилювати їхню домінуючу позицію на ринку.
Висновок
Наслідок адміністрації Трампа у сфері інновацій у платежах є прикладом контрастів. З одного боку, вона забезпечила конкретні перемоги завдяки «Акту Genius» та модернізації федеральних платежів, демонструючи чітку інтенцію приймати цифрову валюту та ефективність. З іншого боку, її політики спричинили регуляторну невизначеність для фінтех-компаній та зупинили прогрес відкритого банкінгу, створюючи перешкоди для конкуренції та посилення позиції споживачів в сфері даних. Немає остаточного вердикту. Його президентство прискорило деякі форми інновацій, одночасно потенційно гальмуючи інші, залишивши складний план, який буде продовжувати формувати платіжний ландшафт США на роки вперед.
